структурний

структурний
-а, -е.
Прикм. до структура. Структурні компоненти. || Який має певну структуру. || Пов'язаний з вивченням, зображенням і т. ін. структури.
••

Структу́рна геоло́гія — розділ тектоніки, що вивчає форми залягання і тектонічного порушення гірських порід, а також закономірності розміщення і сукупності тектонічних форм у земній корі.

Структу́рна геоморфоло́гія — науковий напрям у геоморфології, що вивчає гол. чином форми рельєфу в їхньому зв'язку з ендогенними факторами.

Структу́рна лінгві́стика — галузь мовознавства, що займається вивченням взаємозв'язків складових частин мови з використанням для дослідження мови математичних методів.

Структу́рна психоло́гія — напрям у психології, що висуває ідею цілісності, або структурності психіки.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "структурний" в других словарях:

  • структурний — [структу/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • структурний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • внутріструктурний — а, е. Який існує, здійснюється всередині, у межах якої небудь структури …   Український тлумачний словник

  • системно-структурний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • дунбейська плита — структурний елемент Півн. Сх. Китаю, складчастий фундамент якого має палеозойський і докембрійський вік. Охоплює тер. Маньчжурської низовини (рівнина Сунляо) і хр. Вел. Хінгану. На підмурівку майже горизонтально залягають шари вулканогенно… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • амілопептин — у, ч. Структурний елемент полімерної молекули крохмалю, що становить її розгалужену частину …   Український тлумачний словник

  • бюро — невідм., с. 1) Назва керівного органу партії, організації, установи. 2) Назва деяких установ або їхніх відділів, контор. •• Експе/ртне бюро/ структурний підрозділ біржі, що здійснює технічну експертизу товарів, оголошених до торгів. 3) Рід… …   Український тлумачний словник

  • відхід — хо/ду, ч. 1) Рух від якогось пункту; відбуття, відправлення. || Вихід кого небудь з певного приміщення тощо. 2) військ. Відступ із певних позицій. 3) перен. Залишення якого небудь заняття, відмова від попередньої діяльності, справи. || Відмова… …   Український тлумачний словник

  • грошовий — а/, е/, розм., рідко гроше/вий, а, е. Прикм. до гроші. || Виражений грошима, у формі грошей. Грошовий обіг. •• Грошова/ одини/ця встановлена у законодавчому порядку назва грошей країни. Грошова/ ма/са грошові знаки, що знаходяться в обігу …   Український тлумачний словник

  • жіночий — а, е. 1) Прикм. до жінка. || Який складається з жінок. || Признач. для жінок; стос. до жінок. •• Жіно/ча консульта/ція структурний підрозділ пологового будинку або поліклініки, призначений для надання всіх видів амбулаторної акушерсько… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»